ТВОРЧА РОБОТА

Формування асоціативного мислення на уроках української мови та літератури з використанням ІКТ

                            

Професійне кредо:

                                     Учительська професія – це людинознавство,                       

                                постійне проникнення  в складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється

                                                                                                      В.Сухомлинський

Життєве кредо:

Любити життя і цінувати кожну   його хвилину, нести радість,

у книгах шукати істину,   у людях -    мудрість

ПРОФЕСІЙНЕ РЕЗЮМЕ

Прізвище, ім'я, по батькові                         Сєрик  Наталія  Володимирівна

Освіта : вища

Спеціальність за дипломом: 

-         спеціальність  «Початкове навчання та українська мова і література», присвоєно кваліфікацію вчитель початкових класів та української мови і літератури;

-          спеціальність «Управління навчальним закладом», присвоєно кваліфікацію керівник підприємства , установи та організації (у сфері освіти та виробничого навчання).

   

Який навчальний заклад і коли закінчив:   

-         1997р., Глухівський державний педагогічний інститут ім. Сергєєва-Ценського;

-          2010 р., Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», м.Київ 

Педагогічний стаж:    22 роки

Місце роботи, адреса, контактний телефон:   ДПТНЗ «Реутинський професійний аграрний ліцей», 7-27-27

Посада:     викладач української мови та літератури

Кваліфікаційна категорія:     спеціаліст вищої категорії .

 Нагороди: Грамота управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації, 2012р; диплом департаменту освіти і науки Сумської облдержадміністрації, 2015р; грамота ДПТНЗ «Реутинський професійний аграрний ліцей», 2016р.; подяка департаменту освіти і науки Сумської облдержадміністрації, 2019р.

Анотація

на представлену роботу Сєрик Наталії Володимирівни

 «Формування  асоціативного мислення на уроках української мови

та літератури з використанням ІКТ»

Сьогодення, новий Державний стандарт вимагають від викладача здійснювати компетентнісний підхід у навчанні української мови та літератури. І це неможливо вирішити без оновлення методів навчання, без використання нових продуктивних навчальних технологій, до яких належить технологія розвитку асоціативного мислення.  Вона як ніколи актуальна, бо спрямована на підготовку такої особистості, яка здатна брати участь у розв’язанні проблем, що постають перед нею в сучасному суспільстві.

Досвід роботи висвітлює питання розвитку асоціативного мислення, через застосування ефективних інноваційних технік, які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога з учнями.

Зроблений акцент на важливості впровадження проблемних та пошукових методів  навчання з метою формування  асоціативного мислення в учнівської молоді.

Значна увага приділяється розкриттю методів та прийомів як засобів розвитку асоціативного мислення, підвищення творчого потенціалу вихованців, а також використанню ІКТ під час освітнього процесу з предмета.

 Матеріали досвіду корисні для використання  викладачами української мови та  літератури.

Педагогічний досвід викладача висвітлений на персональному Інтернет-блозі за адресою   ceruk1974.blogspot.com

Досвід апробований на уроках української мови та літератури .                                                            

                                                                            Учитель має бути творцем.

                                                                         А якщо його праця лише ремесло,

                                                                     тоді нема у світі тяжчого ремесла.

                                                                                                             А. Дістервег

   Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є створення  оптимальних передумов для формування духовно багатої особистості, виховання громадянина-патріота своєї держави на засадах загальнолюдських і національних цінностей, гуманізації й демократизації.

Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмету «українська мова та література» надається пріоритетне значення, оскільки  за своєю соціальною природою є потужним носієм генетичного коду українців. Мова має стати важливим чинником витворення національної ідеології, без якої неможливо побудувати майбутнє суспільства, бо засобами мистецтва слова  допомагає впливати на учнів, розвивати їх інтелектуальні та творчі здібності.

Актуальність обраної теми обґрунтовується впровадженням компетентнісного підходу до формування       творчої,     духовно     багатої,   конкурентноспроможної  особистості,    приймати   нестандартні рішення, бути здатною до вибору численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Мета роботи полягає у вивченні ефективності впровадження технологій  розвитку асоціативного мислення на уроках української мови та літератури в процесі формування творчої  особистості з використанням ІКТ.

 Об'єктом мого  дослідження є технологія асоціативного мислення учнів на уроках  української мови та літератури.

Предметом мого дослідження є використання прийомів та методів  асоціативного мислення як одного із засобів формування креативної особистості.

Основна ідея досвіду

·         спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;

·         утвердження загальнолюдських цінностей;

·         розкриття потенціальних можливостей учнів.

         Теоретичною базою досвіду є наукові дослідження проблеми асоціативного мислення у працях  Р. Грановської,                О.І.Пометун.,                 Н. І. Педенко, Я. Пономарьова, О. Яковлева.

 Асоціативне мислення допомагає людям відкривати щось нове, розширювати межі пізнання світу. Наприклад , в однієї людини слово «зима» викликає асоціативний зв'язок з нудьгою і холодом, в іншої – з   красивою засніженою алеєю, з днем народження, святами. Так розширюються понятійні ряди, людина вчиться мислити нестандартно, креативно. Люди, що мають добре розвинене асоціативно-образне мислення, цінуються на роботі, сприймають світ у веселих барвах. Тому такий вид пізнавального процесу важливо розвивати ще з дитинства. Саме в цьому полягає практичне значення даної роботи.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, «яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники».

Саме тому  темою роботи  було обрано « Формування асоціативного мислення на уроках української мови та літератури з використанням ІКТ»

Науково – теоретичні відомості з теми

У чому ж суть асоціативного мислення? У міру того, як наша свідомість через досвід і навчання збагачується щораз новими враженнями, уявленнями, вона упорядковує їх, поєднує в певні групи, що й уможливлює асоціювання.

Асоціáція(від лат. аssociatio – поєднання, сполучення) – це зв’язок уявлень чи відчуттів, коли одне з них викликає у свідомості низку інших, подеколи ірраціональних. Асоціювання відбувається на підставі схожості (поле – як море), контрасту (радість – сум), суміжності в часі (весна – цвітіння) або в просторі (небо – птахи). Коли в групу поєднується три уявлення чи відчуття і більше, тоді виникає асоціативний ряд.

Виділяють п’ять основних типів асоціювання:

·        контраст – це поєднання в один асоціативний ряд двох чи кількох різко протилежних явищ. Контрастне асоціювання назагал вельми характерне для поезії;

·        легке асоціювання – це таке, у якому зв’язок між об’єктами природний, очевидний, прозорий. Змальовуючи спокійні, нескладні ситу­ації, однорідні – усе одно веселі чи сумні – настрої, людина зазвичай вдається до таких асоціацій, що самі, без жодного напруження напливають одна на одну в її творчій уяві.

·        ґрадáція ( від лат. gradatio – поступове підвищення, посилення) – це асоціювання по висхідній від частини до цілості, яка у свою чергу зображується як частина ще більшої цілості.

·        пуáнт (від фр. рointe – вістря, у первиному значенні : завершення твору стислим і афористичним реченням) – вид ґрадації, асоціювання по нисхідній від цілости до частини, яка виступає цілістю для ще менших частин і так далі аж до якоїсь дрібної точки, у якій буквально чи переносно лежить уся вага твору. За допомогою пуанта досягаться незвичай­ності, збуджується напруження нашої уяви.

·        аналітичне асоціюваня– це представлення певної цілості з наступним розчленуванням її на складові.

Спираючись на досвід науковців, вважаю, що важливим для розуміння особливостей цієї технології є такі позиції:

- глибокий інтерес до розкриття на уроці внутрішнього світу кожної дитини;

поєднання інтелектуальних та емоційних начал;

- максимальне розкриття значення слова, тому що слово не лише вказує на предмет, а викликає цілу мережу додаткових образів, так званих               «асоціативних значень»;

- асоціативні завдання стосуються як лексичних, так і фонетичних засобів мови, діти не лише збагачують свій лексикон, а й розкривають індивідуальні особливості сприйняття світу;

- розвиток творчої уяви.

Завдання  асоціативного мислення :

·        розвивати фантазію, уяву, творчі та комунікативні здібності, асоціативно-образне  мислення учня;

·        створювати нові оригінальні ідеї;

·        утворювати смислові зв’язки.

      Асоціація – це крок до розкриття розуміння учнями  змісту твору чи образу, це спосіб влучної оцінки того чи іншого явища, засіб передачі почуття, враження. Асоціативне мислення допомагає людям відкривати щось нове, розширювати межі пізнання світу. Особливість технології полягає в тому, що її  можна безперервно розвивати і покращувати, що дозволяє розширити  потенціал учнівської молоді.    В основі діяльності – орієнтація  не тільки на процес засвоєння учнями матеріалу, але й на різноманітні способи мислення, зокрема асоціативне й креативне.

Досвід роботи висвітлює питання розвитку асоціативного мислення через застосування ефективних інноваційних технологій, які ведуть до співпраці педагога з учнями.

 Це знайшло своє відображення і в нормативно-правовій базі освіти України. Враховуючи зміни в сучасному освітньому середовищі, освітня галузь «Мови і літератури» спрямована на формування  в учнів мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій, творчого мислення.

Саме цьому сприяє, на мою думку, використання технології розвитку асоціативного мислення, що допомагає формуванню таких життєвих компетентностей:

·        інтелектуальної (здатність працювати з мовним та літературним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання для розв'язання навчального зав­дання з мови та літератури, високий рівень пізнавальних здібно­стей, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності);

·        особистісної (включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, ініціативу, волю, органі­зовувати свою діяльність, володіти правилами етики, співробітництва;

·         комунікативної  ( здатність  використовувати засоби мови й мовлення у процесі обговорення художніх творів: монолог, діалог, інтерактивна діяльність різного характеру);

·        рефлексивної (здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяль­ності, знаходити й усувати причини труднощів, що ви­никають у процесі навчання, прагнути до самовдоскона­лення й самореалізації);

·        діяльнісної (включає здат­ність конструювати свою діяльність від постановки про­блеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію);

·        креативної( розвиток  мотиваційної сфери,  чутливість до нових ідей, здатність творчо підходити до розв'язання будь-якого навчального завдання, бажання й уміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації);

·        емоційної (емоційна реакція на кожний літературний факт, явище, пов'язані з вивченням художньої літератури, уміння набувати чуттєвий досвід). (Додаток 1)

Усі ми є свідками активних перебудовчих процесів на освітянській ниві в Україні. І, мабуть, не лише свідками, а й безпосередніми учасниками цих процесів, бо ж ми – викладачі.

Змінюються погляди на освітній процес, з′являються нові методики, пропонуються нестандартні ідеї. І тільки людина творча зможе підтримати новаторство, змінитися, усвідомити той факт, що жодні знання не є гарантією професійного успіху, лише процес пошуку нових знань створює його основу. Себе відношу до творчих особистостей, бо з радістю втілюю в роботу новинки педагогіки, сама займаюся педагогічним експериментаторством на заняттях, намагаюся працювати не за зразком, а оригінально. Дух власної творчості прагну передавати своїм учням, сподіваючись викликати в них інтерес до навчання, бажання і вміння працювати. Творчості не можна навчити, але її можна розбудити. Яким чином? Один із шляхів – використання  асоціативних технологій на заняттях української мови та літератури.

Застосування технології розвитку асоціативного мислення.

Методи та прийоми навчання

         Викладання української мови усвідомлюється мною як процес, що сприяє вихованню особистості, яка вчиться для власного задоволення та самовдосконалення.  Дуже важливим напрямом роботи є формування в учнів креативної компетентності – здатності до розв’язання будь-якого навчального завдання творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально. Навчання дитини має бути таким, щоб воно активізувало розвиток її креативності. Дидактичний матеріал підпорядковую виховній меті, добираю відповідні тексти, бо це шлях до оволодіння мовними скарбами. Він дає поштовх асоціативному мисленню, розширює погляд на сутність речей, явищ. Учень уважно вслухається в слова, які надихають його на створення мальовничого сюжету. Об’єднані в образному малюнку, вони активізують творчу уяву, мислення, фантазію. Майже на кожному занятті  використовуються асоціативні схеми, бо слід активізувати асоціативне мислення. Розвиток асоціативного мислення учнів залежить від їхніх естетичних смаків, інтелектуального потенціалу, що почасти закладено в людині природою. Для цього варто організувати роботу як із готовими текстами, так і з написання власних висловлень на нестандартні теми.

     Використовую на уроках, як один із засобів інтенсифікації навчання, елементи викладання та засвоєння навчального матеріалу за асоціативними схемами, малюнками.  Прагну створити оптимальні умови для формування  в них творчого мислення . Будую уроки на засадах розвиваючого навчання, що сприяє розвитку в учнівської молоді мисленнєвих операцій:

умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежності фактів, явищ, а також їх логічного структурування, використання елементів дослідження, пошуку, визначення головного і другорядного.

Учням пропоную наступні форми роботи.

1.     Твори-асоціації

Підготовка до сприйняття – збудження учнівських асоціацій на явище, предмет, дію, які будуть відтворені у поезії чи прозі. Знаходження зв’язків між твором, який вивчається, та іншими творами художньої літератури або мистецтва. Як засвідчує практика, учням важко зрозуміти філософський зміст, який вкладають у свої твори Є. Плужник, В.Стус, Олег Ольжич, І. Драч тощо. Для кращого розуміння і відчуття глибини авторської думки пропоную намалювати поезію або рядки з неї, усно пояснити намальоване.

Спонукаю до написання таких творів асоціативного характеру :

•          твір-образ;

•          твір-замальовка за уривком з художнього твору;

•          твір-опис емоційного стану персонажа;

•          твори-мініатюри.

Такий вид діяльності, як твір-асоціація, допомагає розвинути інтелект, семантичну гнучкість, нестандартність мислення, зорієнтувати учня на пошук нових ідей, фактів, образів. З цією метою використовую прийом написання творчих робіт. Наприклад, творів-мініатюр «Якого кольору тиша», «Музика дощу навесні».

(Додаток 2, асоціативна замальовка «Голоси весняної ночі» за уривком

 із драми – феєрії Лесі Українки « Лісова пісня» )

2. Асоціативний кущ ( тезаурус )                   

Цікавими є уроки, коли вивчається біографія письменника в символах, створюються віртуальні музеї автора, будуються асоціативні кущі.

Подобається студентам створювати асоціативні кущі до постаті письменника чи вгадувати, про кого йдеться після переліку слів – асоціацій.

     Так, під час роботи над проектом «Відображення концепту «щастя» у творчості Олександра Олеся», учні створили асоціативний ряд до поняття «щастя»: друзі, родина, музика, радість, сонце, кохання, гарний настрій, усмішка (коханої людини), дитина, батьки, посмішка (рідних), здоров'я, мати, бабуся, сестра,( добра) вчителька,(хороші) оцінки, мир, день народження, (смачна) їжа, відпочинок, гроші, авто, приїзд (близьких людей), весна;спілкуватися, гуляти, кохати, усміхатись, радіти, ходити, насолоджуватися (життям), подорожувати, насолоджуватися, робити (добро іншим), нічого не болить; веселий, добрий, щирий, сміливий,щасливий, радісний, хвилюючий, прекрасний, чудовий, ласкавий, здоровий, вродливий, великий, яскравий, милий, дивний, багатий, живий, різнобарвний. До цього ж поняття малювали малюнки – асоціації. Такі «розшифровки» мають до певної міри сюжетний характер. (Додаток3)

3.Асоціативні схеми

Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам’ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування – слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиком, не зберігається в мозку. Буде краще, коли вона має вигляд певних моделей – асоціативних  схем.

Основні принципи створення асоціативних схем такі:

1.     Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символу, від якого розгалужуються інші елементи.

2.     Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам’ятати, одну головну тему для кожної гілки.

3.     На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.

4.     Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.

5.     Малюйте стільки символів, скільки зможете.

6.     Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.

Тому часто пропоную учням новий матеріал не записувати, а фіксувати у вигляді асоціативних схем.

Наприклад: уявіть, що мозкові клітини – наче  деревця, на гілках яких зберігається тематично споріднена інформація. На аркуші паперу спробуйте накреслити основні моменти будь – якої теми у формі дерева. Можна показати виконання завдання у вигляді ґрона калини. (Додатки 4,5)

4. Асоціативний колаж (кольорові асоціації)

Важливу роль в аналізі художнього твору надаю кольору та кольоровим асоціаціям. Знаючи символіку кольору, ми можемо простежити зміну внутрішнього стану і настрою героя.

    Учні роблять спроби пояснити символіку кольорів у назві твору, щоб краще збагнути його ідейний зміст. Конкретними прикладами з тексту вони доводять домінуючу роль відповідних кольорів. А далі, керуючись власними асоціаціями,  роблять спробу пояснити задум письменника щодо цієї кольорової гами. Творчість учнів  на занятті може проявлятися в різних видах художньої діяльності: музичній, літературній, театральній, образотворчій, декоративно-прикладній.

Для розвитку творчих здібностей я застосовую на своїх уроках активні методи продуктивного навчання, які дозволяють створювати власну продукцію, – вірші, пісні, аплікації. Із великим задоволенням вихованці займаються технікою колажування. Після роботи над програмним твором вони створюють до нього колаж – мистецький  твір, виконаний у змішаній техніці (приклеюючи по черзі слова), у якому певна оригінальна форма,  (книга, картина, предмет) перетворюється на щось інше.

Одним із видів роботи є написання асоціативних диктантів, складання сенкану, діаманти . (Додатки 6,7)

Цікавим є застосування методу «Кубування».

     Розгляньте предмет, явище різнобічно ( із позицій шести граней куба ) за такими вказівками:

1.      Опишіть це.

2.      Порівняйте це.

3.      Встановіть асоціації.

4. Проаналізуйте це.

5. Знайдіть застосування цьому.

6. Запропонуйте аргументи « за» і « проти».

Вибір методів та прийомів навчання мови та літератури необхідно здійснювати в процесі підготовки до уроку, враховуючи його дидактичну мету, характер змісту навчального матеріалу, рівень знань учнів. Щоб успішно оволодіти оптимальним вибором методів і прийомів навчання мови та літератури, слід глибоко осмислити склад, структуру, функції кожного з них і можливості застосування.

Складаємо з учнями словнички професійного спрямування (за професіями «Кухар; кондитер», «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва;  водій автотранспортних засобів», «Електромонтер»).

Використання ІКТ на  уроках  української мови та літератури

Комп'ютерні технології,  вважаю,   увібравши в себе елементи різних методик надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб'єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.           

Мета педагогів – навчити   учнів не лише опрацьовувати  матеріали, а й уміти їх представляти, бо  сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати власну думку та аргументувати дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.

      Комп’ютерна презентація – це  авторське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії.  Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.  Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.   

 Зрозуміло, що уроки з використанням інформаційних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Викладач повинен уміти користуватися різноманітними програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу використовую ресурси Інтернету.

         Застосовую у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними програмовими текстами, наприклад «Тіні забутих предків» за повістю М. Коцюбинського,  «Украдене щастя»   за І.Я .Франком та інші.          Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування вихованцями. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль викладача, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Вчимося  створювати:

ü віртуальні екскурсії (віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива);

ü творчі презентації;

ü літературний портрет (мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета);

ü самодиктант (давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.  Увага! Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.

З  метою якісної підготовки до ЗНО  проводжу з учнями виконання тестових завдань онлайн.

Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

Використання  ІКТ в навчально-виховному процесі доводить, що комп’ютер – не тільки потужне джерело інформації, а й дієвий засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого, інтелектуального потенціалу учнівської молоді, вільний простір для спілкування, широке поле для розвитку вмінь науково-дослідницької діяльності, а отже – результативний засіб формування компетентної особистості, компетентного громадянина сучасного інформаційного суспільства.

Готуючись до уроків української мови та літератури, керуюсь навчальними програмами та методичними рекомендаціями з питань викладання предмета. Реалізовуючи нові програми, прагну зібрати тексти творів, що вивчаються, методичну літературу, слідкую за виходом фахових новинок. На уроках використовую різні наочні посібники: таблиці, що допомагають розвивати зорову пам'ять; картки з індивідуальними завданнями; перфокарти; сигнальні картки; тематичні дидактичні матеріали; ілюстрації; орфографічну скриньку та ін. Викладаючи українську мову та літературу, керуюсь принципом єдності навчання та виховання . Проводжу уроки, що мають, крім навчальної мети, і виховну. Прагну проводити культурологічну лінію.

Перелічені форми роботи, що впроваджуються послідовно, систематично, дають свої результати: учні беруть участь у навчальному процесі, рівень запам′ятовування і засвоєння матеріалу підвищується, збагачується  загальний розвиток особистості, вихованці відкривають себе по-новому.

Користуйтесь новітніми методами освітньої науки!

Людина творча – перша в нашій справі, її уроки мудрі й цікаві!

Результативність упровадження досвіду

У творчого викладача й учні з креативним мисленням. Усі методи, принципи, форми роботи, що впроваджуються послідовно, систематично, дають свої результати.

Упровадження технології  асоціативного мислення на уроках української мови і літератури дозволяє:

·   набуті знання використовувати шляхом трансформації на інших уроках;

·   підвищується допитливість учнів, пізнання і самопізнання;

·   зростає потреба у нових досягненнях (участь у творчих конкурсах);

·   зростає комунікативна і організаторська спрямованість учнів (участь учнів у різноманітних позаурочних заходах, предметних тижнях, святах тощо);

·   розвиваються творчі здібності учнів;

·   розвивається пізнавальна активність.

Учні беруть активну участь підготовці й проведенні Дня писемності та Дня рідної мови, а також у написанні  «Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності». Традиційним стало проведення мовних конкурсів в рамках предметних тижнів, загальноліцейного свята «Моя чарівна, рідна мово, Лети над світом, не мовчи!, тематичних уроків, присвячених ювілейним датам літературного календаря.

Щорічно учні є  учасниками Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка, Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика.

У навчальному закладі діє творча група учнівської молоді, яка  2015 – 2016 н.р. в обласному конкурсі учнівської творчості у номінації «Література» за збірку поетичних творів «Україна єдина! Ми – єдиний народ! Ми – єдина країна!» виборола  ІІІ місце. 2016 – 2017  н. р. року учні теж виступили достойно в цьому ж конкурсі, представивши загалу художньо-публіцистичний альманах «У моєму серці Україна» , куди ввійшли поетичні, публіцистичні та прозові твори учнівської молоді закладу, об’єднані спільною темою «Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна».

2018-2019 н.р., конкурс учнівської творчості у номінації «Література», збірка поетичних творів учнівської молоді «Кролевеччино моя! Мій чарівний краю!» та краєзнавча екскурсія «Люблю тебе я, Кролевеччино моя!» (тематика «Духовні святині рідного краю»), ІІІ місце.

ВИСНОВКИ

Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею, а також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. Процес навчання  стає процесом дослідження.

Переваги даної технології вбачаю в наступному:

асоціативне мислення формується в процесі індивідуальної творчої діяльності учня, це робить процес засвоєння знань особистіснішим, емоційно насиченим, активізує творчу уяву вихованця.

Спираючись на власний досвід, знання, силою своєї уяви учень:

·        створює новий образ-думку, демонструє логічне осмислення інформації в образній формі;

·        незалежно від рівня розумових здібностей та якості підготовки до заняття, зможе взяти участь у роботі;

·        асоціативні завдання стосуються як лексичних, так і фонетичних засобів мови, тому учні не лише збагачують свій лексичний запас, а й розкривають індивідуальні особливості сприйняття світу;

·             розвивається творча уява , удосконалюються навички писемного й усного мовлення.

Виходячи з поставлених завдань проблеми, над якою працюю, можу зробити наступні висновки:

-         даний педагогічний досвід можна використовувати на уроках з предметів гуманітарного циклу в навчальних закладах з метою активізації творчого потенціалу учнів, розвитку розумової діяльності, формування основних груп компетентностей;

-         представлена технологія потребує подальшого доопрацювання, але досвід її застосування на уроках української мови і літератури демонструє безумовну перспективність, високу навчальну та розвиваючу ефективність.

Використані джерела

1. Анцибор М.М. Активні форми і методи навчання. Тула.- 2002 р.

2. Евристичні методи навчання на уроках української мови: Каткова І. О., Коваленко О. П. – Педагогічні системи, технології. Досвід. Практика. - Полтава.

3. Інтерактивні технології при вивченні української мови / укладання Орищин Р., Залюбовської Л. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.

4. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід,

перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. – К.: Наукова думка,

2003.

5. Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.

6. Лазоряк Г. Я. Творчий потенціал учнів на уроках словесності / Г. Я. Лазоряк // Вивчаємо українську мову та літературу. -2008. - № 6.

 7. Панчук О. А. Образно – асоціативний метод і режисура уроку в формуванні орфографічних умінь учнів / О. А. Панчук // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - №3.

8. Педенко Н. І. Викохуємо розкріпачену думку, або Як навчити учнів писати твори, використовуючи асоціації / Н. І. Педенко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. - № 2. 9. Роль асоціативних узагальнювальних схем у навчальному процесі //Українська мова та література. – 2009. - № 10 ( 602 ).

10. Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атіка, 2004.

11. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2006.